До уваги БАТЬКІВ!!!‼

Останнім часом збільшилася кількість тривожних сигналів щодо суїцидальної поведінки в підлітковому віці. До перехідного періоду дитина завжди налаштована на правила, які встановлені дорослими.

В підлітковому віці дозрівають ті частини мозку, які відповідають за вміння бачити наслідки своїх дій, сприймати інформацію критично, адаптовуватися до різних обставин і т.д. Однак це новоутворення є ще дуже вразливим і нестійким. Тому повністю опиратися на себе підліток ще не може.

Кращий спосіб допомогти дитині пройти через цей період - це розповісти про зміни, які відбуваються. Напевно, недоречним буде порівнювати дитину з собою, коли був підлітком чи з іншими. У наших дітей нові цінності, вони- вільніші, вони легше роблять вибір, у них домінує прагнення виділятися, самостверджуватися, привертати увагу.

Тривожними сигнали для дорослих ---

✔Навчальні:

- погіршення навчальної мотивації, успішності;

- зниження пізнавальної активності.

✔Емоційні:

- підвищена тривожність;

- імпульсивність, збудливість;

- різкі перепади настрою;

- пригніченість, розчарування та ін.

✔Фізіологічні:

- зниження життєвого тонусу;

- зміна харчової поведінки;

- безсоння;

- втомлюваність та ін.

✔Поведінкові:

- втрата інтересу до звичних захоплень і справ;

- постійні суперечки й опір,

- замкнутість, апатія;

- зміна кола спілкування (особливо, якщо нові друзі змушують до поганої поведінки);

- протест проти раніше узгоджених правил і вимог.

Дорослим ❗ВАЖЛИВО❗ зрозуміти, що дитина прокидається одного ранку іншою (імпульсивною, вороже налаштованою, замкнутою....) Це - накопичений стрес, невміння розібратися в критичній ситуації, невміння просити про допомогу або й відсутність дорослих, яким можна довіряти.

Тому, підлітковий вік - це своєрідний тест на батьківство!!!

Дорослим потрібно:

- спілкуватися з дитиною спокійно, пояснювати що відчувати різні емоції - це нормально (в тому числі і негативні); розкажіть підліткові, як ви справляється з негативними переживаннями;

- допоможіть дитині знайти здоровий спосіб контролювати гнів, для цього можна використовувати фізичні вправи або творчість;

- найкраще, якщо з підлітком склалися довірливі стосунки, і він може з вами всім ділитися. Однак, якщо це не так, не критикуйте його і не докоряйте, просто дайте йому час, навчіть його завжди залишатися собою і не підлаштовуватися під інших;

- надайте підлітку простір, де він може заспокоїтися, не переслідуйте і не вимагайте негайних вибачень і пояснень;

- дуже важливо навчити підлітка справлятися зі стресом і важкими переживаннями, в іншому випадку цю роль на себе можуть взяти агресія, шкідливі звички , асоціальні компанії, онлайн ігри тощо...

Бажаю Вам щирих, відвертих стосунків зі своїм дітьми !!!

Рекомендації психолога.



*Стрес у дитини. Як подолати?*

Як же допомогти дитині подолати її переживання правильно?

Переживання дітей різні в залежності від їх віку.

Спочатку діти засмучуються через втрачену або зламану іграшку, потім через сварки з однолітками, в школі - через погані оцінки або, навпаки, не викликали до дошки, коли готовий.

Все це окремо може здаватися нісенітницею, але поступово, накопичуючись і накопичуючись, є ризик того, що ці переживання виростуть в стрес. А стрес у дітей проявляється у вигляді агресії до оточуючих.

Часто діти замикаються і не хочуть нічого говорити, не чуючи підтримки, безпеки і любові. Знаючи, що їх чекає покарання, вони починають брехати, віддалятися від батьків. Через це страждають всі.

Батьки не мають душевного зв'язку зі своєю дитиною. Діти залишаються наодинці зі своєю проблемою, вважаючи, що вона засмучує батьків, що вони незадоволені нею, що для них важливо не вона, а її ідеальні вчинки і хороші оцінки.

Як дитина в цьому випадку буде ставитися до навчання в школі?

Як допомогти?

1. Не тисніть, не потрібно відразу розпитувати, що трапилося?

Відновіть дихання

• При виникненні почуття тривоги, невпевненості, хвилювання, негативу одну долоню покладіть на чоло, а іншу - на потилицю.

• Зробіть кілька глибоких рівних вдихів і видихів, подумайте про свою проблему.

• Посидьте, так - просто посидьте так з рівним диханням декілька хвилин. Якщо виникло позіхання, то це означає, що тіло вже позбавляється від напруги.

• Через деякий час Вас відпустить. Просто відпустить. Захочеться видихнути, позіхнути. ВСЕ.

Що відбувається: коли рука торкається до чола, відбувається приплив крові, вона починає краще циркулювати по лобовим частинам мозку. У цій ділянці мозку відбуваються аналіз, усвідомлення і оцінка проблеми, і визначаються шляхи виходу з такої ситуації. На потилиці розташована зона, яка сприймає візуально ті образи, які потім зберігаються в нашій пам'яті. Прикладаючи до цієї області долоню, ви стимулюєте кровообіг і "стираєте" проблеми, образи, негативні ситуації. Завдяки глибокому диханню, в кров надходить кисень, повітря вентилюється - і з організму випаровується негатив, ви знову налаштовані на себе, а не на проблему.

Вікових обмежень немає. У дітей спрацьовує швидше, а підлітки кажуть: "приклади до моїх проблем руки".

2. Попросіть дитину закрити очі і уявити, згадати ситуацію з життя коли вона була щаслива, радісна, коли їй було весело, добре і спокійно.

3.Емпатія - обійміть, дайте відчути, що дитина важлива, потрібна і їй нічого не загрожує, що Ви на її стороні, почуття захисту.

4. Тепер можете запитати чи не хоче Ваше чадо розповісти про те, що трапилося. Коли дитина розповість, що сталося, поясніть, що розумієте її хвилювання. Так, це сталося, але треба сприймати це як урок, а в наступний раз у такій ситуації вона вже буде готова і все буде інакше. А такі уроки роблять нас сильнішими. Розгляньте ситуацію і подумайте разом, як можна реагувати, поводити себе наступного разу. Головне батькам тримати рівний тон і не зірватися на емоції. Після, обов'язково обійміть дитину.

Обійми - це важливий елемент близьких відносин, під час якого відбувається тісний зв'язок між людьми, який супроводжується обміном емоціями.



* *П'ЯТЬ порад психолога для батьків підлітка.**

1.Знаходити час на розмови зі своїми дітьми: часом достатньо навіть 5 хвилин.

2.Слухати їх уважно, не знецінювати переживання та болі. Розбиратися одразу, з розумінням не відкладаючи.

3.Дати дитині чітке розуміння: «Ми твої мама і тато і ми завжди підтримаємо. Що б ти не зробив. Навіть, коли весь світ буде проти тебе». Поясніть, що це означає, що дитина може сісти на шию та диктувати свої умови.

4.Крок за кроком у бесідах із дитиною прищеплюйте відчуття відповідальності – за себе і своє здоров’я, за близьких і друзів. Поясніть, що ця відповідальність – не покарання, а можливість: «Ти відповідаєш за своє життя. Ти можеш з ним зробити все, що захочеш. Але пам’ятай «Життя – це найбільший скарб!!!!!!!!».

5.Не навчайте жити за вашими правилами. Скажіть: «Я не знаю, як тобі жити. Знаю, що ти з цим впораєшся, а ми завжди допоможемо і будемо поряд».

Кiлькiсть переглядiв: 306

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.